Parafia Greckokatolicka w Elblągu

W dniu 13.06.2023 r. w elbląskiej domiwce Związku Ukraińców w Polsce odbyło się spotkanie integracyjne dla członków mniejszości ukraińskiej oraz migrantów i uchodźców przybyłych do Elbląga w ostatnich latach. Podczas spotkania organizowanego przez elbląskie koło ZUwP miały miejsce gry i zabawy dla dzieci oraz wspólne śpiewanie ukraińskich pieśni w akompaniamencie p. Ryszarda Maczyszyna i p. Igora Nisiewicza. Spotkanie było dobrą okazją do wzajemnego poznania się oraz integracji. Ponowne spotkania integracyjne będą miały miejsce w najbliższej przyszłości.

Починаючи з 1960-тих років ХХ століття, кожного року у травні Елблонг стає столицею української дитячої творчості.  Це свято є кульмінаційною точкою художніх надбань у навчальному році в пунктах навчання української мови та в школах з українською мовою навчання. Є візиткою нашої громади Елблонга та гордістю багатьох поколінь українців, які тут колись жили й живуть до сьогодні.

Цього року мала місце вже 55-та презентація Дитячого Фестивалю. Він двадцятий раз відбувся в Театрі ім. Александра Севрука. Цей театр утворює чудова команда працівників з їхнім директором п. Мирославом Сєдлером. 

На сцені театру цього року виступило майже 400 дітей, які приїхали тут з різних міст Польщі. Були також наші гості з колективу «Надія» з Дубна.  Серед учасників були діти, які внаслідок війни залишили Київ, Івано-Франківськ, Хмельницкий, Львів, Рівне, Тернопіль, Полтаву, Кременчук та Одесу та знайшли безпечне місце проживання в Польщі й сьогодні активно беруть участь у щоденному житті місцевих громад. 

Серед учасників Фестивалю були діти та молодь з пунктів навчання української  мови та шкіл з українською мовою навчання, що працюють на території нашої Єпархії. Серед них були між іншим учні з Бартощиць, Гурова Ілавецкого, Ольштина, Ґданська, Лемборка. Цього року численною була репрезентація господарів свята – ельблонжан. На сцені виступили 4 групи, які запрезентували публіці драму, вірші, танці, пісні, а навіть кабаре.

На Фестиваль приїхали також учнi з Білого Бору а навіть з Кракова.

Варто відзначити, що Фестиваль відвідали й студенти, що згуртовані навколо колективу «Студенти Танцюють». Вони були головною зіркою концерту, який відбувся в суботу ввечері. 

Фестиваль проходив у прекрасній, дружній та артистичній атмосфері. Участники презентували пісні, танці, драму, поезію, кабаре та патріотично-музичні програми. Протягом трьох концертів, які відбулися під час Фестивалю, не забракло теми війни в Україні, про яку учасники згадували у своїх програмах. Неоднократно під час концертів лунали палкі слова: «Слава Україні»!

Хвилиною мовчання вшановано також пам’ять загиблих жертв війни в Україні та о. Григорія Назара.

На Фестиваль прибули запрошені гості, а серед них Генеральний Консул України в Ґданську п. Олександр Плодистий, віце-президент Ельблонга п. Міхал Міссан, віце-маршалок Вармінсько-Мазурського Воєвідства п. Мирон Сич та Ольштинсько-Ґданський Владика Аркадій Трохановский. Слід згадати, що в неділю вранці в ельблонзькому храмі була відслужена Божественна Літургія, яку очолив Владика Аркадій Трохановський у співслужінні о. митрата Андрія Сороки та о. диякона Богдана П’єтночка. Літургію ми відслужили в наміренні учасників Фестивалю та їхніх опікунів. Під час літургії Владика прочитав дуже змістовну проповідь, в якій особливо наголосив про потребу навчання та виховання молодого покоління в дусі пошани та любові  до своєї культури, Церкви і народу. Владика пригадав також про потребу співіснування, культурного та національного, у житті нашої громади. 

Організатори свята висловлюють щиру подяку всім учасникам та їхнім вчителям й опікунам, які підхотували їх до Фестивалю та за утворення прекрасної, родинної атмосфери протягом цілого свята. Особливу подяку організатори складають п. Мирону Сичу та його дружині п. Марії Ользі за присутність, за слово та за солодкі подарунки учасникам Фестивалю. Дуже дякуємо Владиці Аркадію за присутність, за слово та моральну й духовну підтримку організаторам та учасникам Фестивалю.

До зустрічі на 56 Фестивалю Української Культури у Елблонгу вже у травні 2024 року! Слава Україні!

Від імені організаторів

– Михайло Притула 

автор фотографiї

-Петро Пушкар

Tegoroczne obchody Święta Zmartwychwstania Pańskiego, jak zwykle w elbląskiej parafii miały uroczysty wymiar. Obecni w świątyni mogli brać udział w nabożeństwach Wielkiego Tygodnia oraz Niedzieli Wielkanocnej, które to uświetnił swoim śpiewem elbląski chór parafialny. W elbląskiej świątyni obecni byli również uchodźcy z Ukrainy, którzy już po raz drugi obchodzili Wielkanoc poza rodzinnymi miejscowościami.

Mamy nadzieję iż w przyszłym roku święto Zmartwychwstania Pańskiego będziemy obchodzić już w atmosferze zwycięstwa Ukrainy w wojnie z rosyjskim najeźdźcą.

Już po raz trzeci, w dzień rozpoczęcia Wielkiego Postu w cerkwi w Elblągu był sprawowany pokutny kanon św. Andrzeja z Krety, w którym uczestniczyli biskup Arkadiusz oraz duchowni Eparchii Olsztyńsko-Gdańskiej. Na nabożeństwo przybyli również wierni Elbląskiej parafii.

Biskup Arkadiusz w swym słowie przybliżył istotę postu oraz wezwał do tego, by nie poddawać się w swych działaniach.

źródło- www.cerkiew.eu

Різдвяний час, який природно асоціюється всім нам з колядками, Святою Вечерєю та прекрасними богослужіннями, є для багатьох імовірно улюбленим періодом у році.

Кожного року і ми, як члени чоловічого хору Журавлі, колядували по церквах у Польщі та Україні несучи слухачам добру новину про народження Христа та одночасно підтримуючи багатство української культурної спадщини.

На жаль, через пандемію коронавіруса, були ми змушені припинити різдвяне колядування на довгі два роки.

Врешті, у суботній вечір 21 січня 2023 р. в ельблонзькому греко-католицькому храмі Різдва св. Івана Хрестителя ми заспівали колядки та щедрівки. У цей складний час, коли Україна вже майже рік бореться з московським варварським вторгненням, зміст різдвяних колядок набирає нового змісту. Саме тому наші концерти, як в Ельблонзі та Ольштині, ми почали від гимну З Нами Бог, який так добре всі знаємо з Великого Повечір’я. Хотіли в це й спосіб засвідчити що Бог не залишає України в час війни з агресором, а також пригадати слухачам, що у давніх віках лицарі йшли до бою з цим гимном на устах.

Під час наших концертів відзначили ми також День Соборності України, який припадав саме в неділю 22 січня. Тому заспівали ми також декілька маршів, а концерти закінчили гимном Ой у Лузі та Державним Гимном України.

Як члени хору, зокрема дякуємо за чудову організацію концертів парафіям в Ельблонзі та Ольштині й Об’єднанню Українців у Польщі.

Дякуємо за теплу, родинну атмосферу, яку Ви утворювали протягом цих двох незабутніх днів. Дякуємо теж всім глядачам, що приходили на концерти та утворювали неповторну, рідну різдвяну атмосферу.

Для мене цьогорічні січневі концерти були зокрема особливими. Коли Журавлі останнім разом концертували у моєму рідному Ельблонзі в 2006 році, я був тоді учнем 3 класу початкової школи та слухав концерту на публіці разом з моїми батьками. Мене завжди потрясали пісні, які виконував хор. Я слухав вдома компакт-дисків хору та, думаю, природнім було приєднання до хору вже коли я був студентом.

Завдяки Журавлям я реально віднайшов  своє місце в громаді.

Михайло Притула

Okres Bożego Narodzenia to w tradycji ukraińskiej czas radosnego kolędowania. Kolędnicy biorący udział w przedstawieniu zwanym w języku ukraińskim wertepem oddają w ten sposób chwałę nowonarodzonemu Synowi Bożemu.

W elbląskiej parafii od dziewięciu lat parafialne kolędowanie odbywa się przede wszystkim w formie rodzinnego wertepu, w którym biorą udział zarówno dzieci, jak i dorośli. Przez dziewięcioletni okres kolędowania elbląscy parafianie odwiedzili kilkanaście parafii na terenie naszej eparchii, niosąc dobrą nowinę o Bożym Narodzeniu oraz jednocześnie zbierając ofiary pieniężne na budowę elbląskiej świątyni.

Elbląski Wertep rodzinny wystąpił po zakończeniu Boskiej Liturgii 8 stycznia W roku obecnym ze względu na wojnę toczącą się w Ukrainie, obsada i treść elbląskiego wertepu zmieniły się diametralnie. Warto wspomnieć, że oprócz długoletnich elbląskich parafian, w tegorocznym wertepie wzięły udział rodziny z dziećmi, które zmuszone były uciekać ze Lwowa, Tarnopola, Iwano-Frankowska, Charkowa, Kijowa, Połtawy, a nawet Doniecka. W tym roku obok tradycyjnych wertepowych postaci, pojawiły się zupełnie nowe, takie jak choćby żołnierz armii ukraińskiej, hetman wojsk zaporoskich czy personifikacja Ukrainy, w osobie Pani Oksany ze Lwowa.

Elbląski wertep rodzinny jest wyjątkowy również ze względu na fakt, że składa się z kapeli muzycznej. W tym roku elbląską kapelę wertepową tworzyły trzy gitarzystki, akordeonista, perkusista i klarnecista.

Po zakończonym wertepie, ze słowem do parafian zwrócił się proboszcz elbląskiej parafii ks. Andrzej Sroka, życząc wszystkim zebranym w świątyni pokoju ducha, a rodzinom uchodźców z Ukrainy szybkiego zakończenia wojny i powrotu do rodzinnych miejscowości i domów.

Tegoroczny wertep stanowił podsumowanie ubiegłorocznej pracy elbląskich parafian, którzy aktywnie angażowali się w różne inicjatywy pomocy Ukrainie, prowadząc choćby punkt pomocy humanitarnej, który działa nieprzerwanie od początku rosyjskiej agresji w Ukrainie. Elbląski wertep rodziny stanowi również przykład doskonałej integracji miejscowych parafian z uchodźcami z Ukrainy dla których elbląska cerkiew zawsze stoi otworem.

Mamy szczerą nadzieję, że w przyszłym roku elbląski wertep rodzinny będzie okazją do celebrowania zwycięstwa Ukrainy w wojnie z rosyjskim agresorem, a smutek i zaduma przemienią się w radość i dziękczynienie.

Michał Prytuła

07 grudnia 2022 r. na Katolickim Uniwersytecie Lubelskim odbyła się obrona rozprawy doktorskiej wikariusza naszej parafii ks. Igora Hubacza. Tytuł pracy to „Katechizacja w Kościele Greckokatolickim w Polsce w latach 1991-2020. Studium katechetyczne w świetle dokumentów Kurii Metropolitalnej Archieparchii Przemysko-Warszawskiej oraz badań własnych”. 

W imieniu redakcji naszej strony internetowej serdecznie gratulujemy ks. Igorowi i życzymy owocnego rozwoju dalszej kariery naukowej.

28 sierpnia w Olsztynie odbyło się uroczyste otwarcie Skweru im. Generała Marka Bezruczki. W uroczystości wzięli udział Marszałek Senatu RP Pan Tomasz Grodzki oraz Przewodniczący Rady Najwyższej Ukrainy Pan Rusłan Stefanczuk, a także przedstawiciele władz samorządowych województwa Warmińsko- Mazurskiego oraz przedstawiciele społeczności ukraińskiej. Po zakończeniu uroczystości odbyło się również spotkanie z Panem Przewodniczącym organizowane w ramach II Edycji Campus- Polska Przyszłości.

Elbląski Oddział Związku Ukraińców w Polsce reprezentowali Pan Przewodniczący Stefan Dembicki oraz Pan Michał Prytuła.

Generał Marko Bezruczko w lutym 1920 roku został dowódcą 6. Siczowej Dywizji Strzelców, która weszła w skład polskiej 3. Armii i wzięła udział w wyprawie kijowskiej. 28 sierpnia 1920 roku wtedy pułkownik Bezruczko objął dowództwo obrony Zamościa przed napierającą od strony Lwowa konarmią Budionnego. Skuteczna obrona Zamościa pozwoliła polskim jednostkom na zamknięcie oddziałów bolszewickich w kotle i pokonanie ich w słynnej bitwie kawaleryjskiej pod Komarowem. Po zakończeniu działań wojennych Bezruczko pozostał na emigracji w Polsce, gdzie zmarł 10 lutego 1944 roku. Jego grób znajduje się na cmentarzu prawosławnym na warszawskiej Woli.

źródło: https://www.prezydent.pl/kancelaria/aktywnosc-ministrow/pamiec-o-generala-marka-bezruczki,11738

Po zakończeniu Boskiej Liturgii w niedzielę 28 sierpnia odbyły się w elbląskiej parafii obchody upamiętniające 31 rocznicę odzyskania niepodległości przez Ukrainę.

Z tej okazji odbył się koncert pieśni patriotycznych w wykonaniu zespołu Harazd. Po zakończonym koncercie wykonawcom podziękował Pan Andrzej Szmigielski- Przewodniczący Koła Związku Ukraińców w Polsce w Elblągu, a zebrani nagrodzili artystów gromkimi brawami.

Zapraszamy do obejrzenia zdjęć z koncertu

Po zakończeniu Boskiej Liturgii w dniu 21.08.2022 Parafia Greckokatolicka w Elblągu gościła dr. Eugeniusza Misiło, autora wielu publikacji dotyczących historii mniejszości ukraińskiej w Polsce. Najnowsza publikacja Pana Doktora stanowi niejako księgę pamięci wszystkich uwięzionych w Centralnym Obozie Pracy w Jaworznie.

Po zakończonej prezentacji istniała możliwość nabycia publikacji oraz uzyskania specjalnej dedykacji od autora