70-410 MB2-703 200-120 70-461 C_TADM51_731 350-001 70-411 MB2-700 050-SEPROAUTH-02 400-101 MB2-702 070-410 70-462 EX300 070-461 070-462 VCP-550 70-243 70-480 C_TAW12_731 JN0-102 70-483 70-488 700-505 70-347 070-347 070-411 70-486 MB2-701 070-346
Parafia Greckokatolicka w Elblągu -
http://www.canadagooseonsale.be http://www.troilus.es http://www.maclorry.be https://www.styleandthecity.nl

Свято усмішок і добра

Кожного року в осінню пору Гурово Ілавецьке запрошує всіх бажаючих на Огляд Релігійної Творчості. З цілої Перемисько-Варшавської Архиєпархії з’їхалися до Комплексу шкіл з українською мовою навчання понад 300 усміхнених,радісних,галасливих дітей з батьками, опікунами, а навіть цілими родинами.

Учні з нашої парафії теж щороку з великою охотою їдуть на це барвисте свято.Наша група була одною з найчисельніших-27 дітей(наймолодшому Адасеві- 4 рочки) і 26 дорослих (батьки, бабусі, дідусі, молодші братики і сестрички). Темою цьогорічного огляду була „Слово Боже і катехизація. Ми дуже задоволені зі свого виступу. В сценці „Двері” була представлена тема прощення і велика радість серця,яке вчиться пробачати образи.На кінець виступу ми всі разом співали пісню”Свято”. На урочистість завітав наш Митрополит Євген Попович. Крім виступів,були радісні зустрічі з друзями, смачний обід, гарні подарунки і просто багато усмішок і добра.

Прощаємося з Гуровом до наступного року і з нетерпінням чекаємо 20 ювілейного Огляду Релігійної Творчості.

Свято Незалежності 2018

Кожного року стараємось гідно відзначити чергову річицю відзискання Україною Незалежності. Користаючи з нагоди що в половині серпня в Ельблонзі перебував ансамбль бандуристок з Тернополя вирішили ми дещо перед часом відзначити цей великий празник. І ось – 14 серпня зал „Ratusza Staromiejskiego” виповнився людьми в вишиваних сорочках. Серед гостей не забракло володарія міста – президента Вітольда Врублевького. Крім Українців пісцевих та приїзних на концерт прийши також Поляки зацікавлені нашою культурою.
Зутріч почалася хвилиною повчання. Так вшанували ми всі жертви росийської агресіі. Пізніше сценою заволоділо тріо бандуристок : „Оріяна „. Увиконанні ансамблю ми почули патріотичні та народні
україньскі пісні. Не бракувало також класикі.

Польських глядачів певно захопила ; „Dumka na dwa serca”.
Просимо подивитись на світлини з концерту.

52. Дитячий Фестиваль

Вихідні 19–20 травня видалися теплими та сонячними, вдалими для поїздки до моря, а з Ельблонґа до коси над Балтикою – рукою подати, як кажуть місцеві. А проте в театрі імені А. Севрука в центрі міста зібралась повна зала гостей. Серед них – вчителі та учні з українських шкіл та пунктів навчання, активісти ОУП, батьки юних зірок та всі, хто любить українську культуру.

Протягом двох днів свята на сцені виступило 350 учасників з 25 місцевостей. Програма концерту була різноманітною та насиченою. Пісенний репертуар: від типових пісень про Україну та рідний край – до популярної естрадної музики останніх років, як-от пісень гурту «Скрябін» (група «Ярмарочок» з Ґданська, вч. Орест Михалик). Танці: від класичного формату (гопак, полька, гуцульський танець) до хореографічного супроводу популярних пісень. Діти показали також свою акторську гру: виступили з інсценізацією за мотивами містерії «Великий льох» (ансамбль «Світанок» з Лемборка, вч. Оксана Гузек), інсценізацією «Леся в дитинстві» (учні початкової школи з українською мовою навчання в Бартошицях, вч. Наталія Шелест), а також виставою казок «Лисичка та Журавель» (ансамбль «Любисток» з Божитухома), «Біда навчить» (ансамбль «Світанок» з Лемборка, вч. Оксана Гузек). Розвеселили глядачів гумористичні сценки «Хай живе традиція» (кабаре «Горпинка» з Ельблонґа, кер. – Андрій Шмігельський) та інсценізація «Чарівна палиця» (театральна
група «Маски»).

З України на концерт приїхало тріо бандуристок зі Львова «Маків цвіт» (керівник – заслужена артистка України Марія Сорока). Особливо публіці сподобалась пісня на підтримку матерів, чиї сини воюють на сході України. Колектив «Лельківські веселушки» підкорив публіку своїми піснями. Народні композиції про ледачого козака, кохання, стосунки між людьми у виконанні юних дівчаток (Лельково, кер. – Іван Солодуха і Михайло Семотюк) особливо розвеселили глядачів – овації не стихали довго. Варто також окремо відзначити дітей з пункту навчання в Банях-Мазурських, які виконали українські пісні (вч. Стефанія Урбанська), учнів з Венґожева (вч. Олександра Денека, Володимир Денека), учнів з Видмін (вч. Світлана Сковрон), ансамбль «Колосочок» з Доброго Міста (вч. Петро Табака) та ансамбль народного танцю «Черемош» з Венґожева (хореограф Володимир Денека), учнів з пункту навчання в Будрах, Соб’єхах, Вєнцках, ансамбль «Чорнобривка» з Пєнєнжна та Якова Стрельчика з Ґданська, який грав на акордеоні і фортепіано. Високий рівень вокалу продемонстрували учні з ґурово-ілавецького ліцею (вокальний ансамбль «Журавка», кер. Михайло Семотюк) та хор «Лісова пісня» й ансамбль «Водограй» з Бартошиць (вч. Наталія Шелест і Наталія Куліш). А малюки з Бартошиць (ансамбль «Зірочки», хореограф Оксана Бей) вразили своїм хореографічним номером з елементами сальто.

Одним з найяскравіших запам’ятався глядачам виступ колективу «Сузір’ячко» з Ольштина (кер. Андрій Цюпа). Хлопці та дівчата виконали композиції на слова Шевченка, а також пісні про Україну і сім’ю. Після виступу солістки Аня Ярмола та Оріана Щербик розповіли, що їхні улюблені композиції – це ті, які розповідають про них самих, наприклад, «Ми – українці», «Ми – за мир». Кажуть, що публіка їх дуже підтримала, і це було приємно.

Для багатьох глядачів найбільш зворушливими у виступі «Сузір’ячка» були пісні про переселення 1947-го.

«Пісня про Акцію „Вісла” – це така, до якої треба дати павера (від англ. power – сила), як говорить Андрій Цюпа. І це – пісня, яка дає мені відчуття такої сили в собі», – зізнається Оріана. Аня додає, що під час виконання пісні думає про історії цих людей, про історії переселення. Вона вже їздила в рідне село свого дідуся – Вербицю. Дівчинка пояснює, чому це було для неї важливим: вона змогла краще пізнати місця, звідки походить її родина.

На фестивалі була ще одна гостя з України – Олена Кремньова, провідна бібліотекарка у Львівській обласній бібліотеці для дітей. Вона розповіла про міжнародний проект «Ми – українці. Я і ти!», в рамках якого бібліотекарі з різних міст України проводять скайпом заняття для дітей у Польщі. Першими учасниками стали учні з пунктів вивчення української мови в Лідзбарку-Вармінському, Доброму Місті та Свйонтках під керівництвом Петра Табаки. Віднедавна про українські книжки, історію і традиції можуть дізнатися більше також учні зі школи в Бартошицях під керівництвом Агнеси Внукович. Вона каже, що діти дуже люблять ці заняття, і вони справді допомагають їм краще пізнавати Україну.

Дитячий фестиваль української культури тривав майже повні два дні. Глядачі в залі частково змінювались, а юні артисти після своїх виступів також часто поверталися до зали, щоб подивитися на виступи колеґ. Але були серед публіки люди, які займали місця ще до початку свята і виходили тільки після останнього номера. Це переважно ті, хто у цьому фестивалі бачить і своє дитинство. Ті, хто колись на ньому виступав, хто готував учнів та організовував дійство. Тепер виступають їхні онуки та правнуки, ніби проходять тим же шляхом.

За Нашим Словом

Знімки з події

Spotkanie autorskie promujące książkę pt. „Tam jeszcze słychać szept modlitw i bicie cerkiewnych dzwonów”.

W dniu 13.05.2018 roku w Zarządzie Oddziału Związku Ukraińców w Polsce przy ulicy Grunwaldzkiej 31 w Elblągu odbyło się spotkanie z Adamem Bobrowiczem, autorem książki pt. „Tam jeszcze słychać szept modlitw i bicie cerkiewnych dzwonów”. Spotkanie autorskie połączone zostało z wernisażem prac rękodzieła artystycznego Ireny Bobrowicz – żona autora oraz z wystawą fotograficzną świątyń greckokatolickich południowo – wschodniej Polski.

Książka „Tam jeszcze słychać szept modlitw i bicie cerkiewnych dzwonów” opisuje życie ludności ukraińskiej w przedwojennej Polsce, na przykładzie wsi Gorajec położonej w powiecie lubaczowskim. Odtwarza wydarzenia z ich życia z punktu widzenia społecznego, obyczajowego i kulturowego. Ukazuje środowisko społeczne ludzi, ich poglądy, uwarunkowania historyczne oraz opisuje zwyczaje i tradycje przedwojennej ukraińskiej wsi.

Próbuje ocalić od zapomnienia wiedzę o ludziach, którzy tam kiedyś żyli. Przypomina, że to oni wszyscy wnieśli wspólny wkład w bogactwo i piękno naszej wielowiekowej kultury i tradycji.
Autor wgłębił się w relacje polsko – ukraińskie, które od najdawniejszych czasów były bardzo skomplikowane. Przez wieki obie te narodowości żyły zgodnie obok siebie, ale nie razem. Były to zawsze dwa odrębne narody, wyznające różne obrządki. Polacy to katolicy, Ukraińcy to grekokatolicy i prawosławni. Zaostrzanie polityki polskich władz w stosunku do Ukraińców powodowało zawsze zwiększenie nastrojów antypolskich i nacjonalistycznych. Dużo miejsca poświęcił okresowi II wojny światowej oraz przesiedleniu ludności ukraińskiej. Autor włożył wiele trudu, by przekazać w sposób obiektywny informacje na temat życia mniejszości ukraińskiej na obszarze Polski.

Na spotkanie w Elblągu przyszło wiele osób zainteresowanych dziejami przedwojennej wsi ukraińskiej, cerkwiami greckokatolickimi oraz relacjami polsko-ukraińskimi. Spotkanie było możliwe dzięki zaangażowaniu i pomocy Andrzeja Szmigielskiego, Stefana Dembickiego z Zarządu Oddziału w Elblągu oraz księży: Andrzeja Sroki i Igora Hubacza z parafii greckokatolickiej w Elblągu.

Перше Святе Причаст`я 2018

У неділю 06.05.2018 р. в нашій ельблонзкій церкві відбулося велике свято – троє дітей приступило до Першого Святого Причаст`я. Пережиття не тільки для самих дітей та їх родин але також для всіх присутніх.
Просимо подивитись на світлини з Празника.

Христос Воскрес!

Великдень – найвеличніше свято християнства, причому це стверджують і католицька, і православна церкви. Досить згадати, що до дати святкування Світлого Воскресіння «прив’язані» дати практично половини свят – Трійця, наприклад, відзначається на п’ятдесятий день від Пасхи. Однак у католицькій і православній-гілках християнства це свято відзначається в різні дні. Цього року вірні східніх обрядів святкували Хрстове Воскресіння 8 квітня. Просимо подивитись на світлини зі святкувань в нашій – ельблонзкій церкві.

Taras Szewczenko – 2018

Od początków zorganizowanego życia ukraińskiej społeczności naszego miasta bardzo ważnym elementem zachowania tożsamości były organizowane corocznie w marcu uroczystości upamiętniające największego geniusza naszego narodu. Tak było i w tym roku. 25 marca o godz. 16 świetlica przy ul. Grunwaldzkiej 31 zapełniła się widzami, wśród których byli także przedstawiciele mniejszości niemieckiej i wspólnoty romskiej.Goście przeczytali jeden z utworów Szewczenki w swoich rodzimych językach.
Następnie odbył się mini konkurs wiedzy o poecie, potem bracia Łesykowie z Pasłęka przy wtórze akompaniamentu wykonali kilka pieśni poświęconych Tarasowi, w dalszej części dzieci z punktu nauczania języka ukraińskiego deklamowały wiersze z „Kobzara”.
na koniec – przy dźwiękach ukraińskiej muzyki przyszedł czas na słodki poczęstunek.
Zachęcamy do obejrzenia zdjęć z uroczystości.

Реколекції 2018

Від 19 по 21 березня 2018 року в Ельблонзі проходили великопосні реколекції, які на запрошення отця пароха Андрія Сороки вів отець, вербіст Андрій Залевський, який нащодень перебуває на місіях у Калінінграді та Санкт-Петербурзі.
Впродовж цих днів були духовні науки, спільна молитва нa Божественній Літургії, співання великопосних пісень.

Провідною темою цьогорічної реколекційної мандрівки було відкриття присутнім головних гріхів людини. А саме в нашому буденному житті ми маємо навчитися заміняти лінивство – мудрістю, захланність – добрими радами, а гнів – мужністю. Запам’ятати, щоб ми ніколи не залишали Ісуса Христа самотнім.
Отець у своїх науках дуже часто посилався на життєвий досвід усіх людей, близькі їм справи. Тому враження від цих роздумів залишаться для нac незабутніми, як також пам’ятатися будуть батьківськe зрозуміння, теплo, сердечнiсть Отця, до кожного із присутніх.

На світлинах – о. Залевський в часі проповідей та спільне фото

Droga krzyżowa w Glotowie

W trzecią niedzielę Wielkiego Postu, 11 marca (wg kalendarza juliańskiego), grekokatolicy Warmii i Mazur, w tym liczna grupa elblążan, wraz ze swoimi duszpasterzami spotkali się w Głotowie na Drodze Krzyżowej — nabożeństwie wielkopostnym o charakterze adoracyjnym, polegającym na symbolicznym odtworzeniu drogi Jezusa Chrystusa na śmierć i złożenia go do grobu.
Była to Niedziela Adoracji Krzyża, w Kościołach Wschodnich nosząca nazwę – хрестопоклонна (chrestopokłonna).

Głotowo, wieś niedaleko od Dobrego Miasta, słynie z Kalwarii zbudowanej na wzór jerozolimskiej. Zbudowano ją w XIX w. za pieniądze miejscowego kupca, który z pielgrzymki do Ziemi Świętej wrócił pomysłem wiernego odtworzenia jej w swoich stronach.

Nabożeństwa Drogi Krzyżowej 11 marca poprowadził wraz z innymi kapłanami ks. mitrat Jan Łajkosz z Górowa Iławeckiego. Przed kaplicami odczytywane były słowa modlitw ułożonych przez młodzież z górowskiego Zespołu Szkół z Ukraińskim Językiem Nauczania.

Motywem przewodnim modlitw były prośby o rychłe zakończenie wyniszczającej wojny trwającej na wschodzie Ukrainy.
Zapraszamy do obejrzenia zdjęć w galerii na stronie ukraincy.wm.pl

http://ukraincy.wm.pl/105763-500035,Pielgrzymka-grekokatolikow-do-Glotowa,0.html

А забава аж до рання

Біля 100 осіб бавилось на карнавальній імпрезі організованій нашим гуртком в суботу 17 лютого. До танцю грав ансамбль „Хата Вуя Бена” з Ольштина. Хлопці дуже вміло забавляли учасників, були спільні співи, забава до білого рання. Крім ельблонжан на баль приїхали також численні гості з Пасленка а також дальших околиць.
Просимо подивитись на фотографії з імпрези.