70-410 MB2-703 200-120 70-461 C_TADM51_731 350-001 70-411 MB2-700 050-SEPROAUTH-02 400-101 MB2-702 070-410 70-462 EX300 070-461 070-462 VCP-550 70-243 70-480 C_TAW12_731 JN0-102 70-483 70-488 700-505 70-347 070-347 070-411 70-486 MB2-701 070-346
Parafia Greckokatolicka w Elblągu -
http://www.canadagooseonsale.be http://www.troilus.es http://www.maclorry.be https://www.styleandthecity.nl

Spotkanie autorskie promujące książkę pt. „Tam jeszcze słychać szept modlitw i bicie cerkiewnych dzwonów”.

W dniu 13.05.2018 roku w Zarządzie Oddziału Związku Ukraińców w Polsce przy ulicy Grunwaldzkiej 31 w Elblągu odbyło się spotkanie z Adamem Bobrowiczem, autorem książki pt. „Tam jeszcze słychać szept modlitw i bicie cerkiewnych dzwonów”. Spotkanie autorskie połączone zostało z wernisażem prac rękodzieła artystycznego Ireny Bobrowicz – żona autora oraz z wystawą fotograficzną świątyń greckokatolickich południowo – wschodniej Polski.

Książka „Tam jeszcze słychać szept modlitw i bicie cerkiewnych dzwonów” opisuje życie ludności ukraińskiej w przedwojennej Polsce, na przykładzie wsi Gorajec położonej w powiecie lubaczowskim. Odtwarza wydarzenia z ich życia z punktu widzenia społecznego, obyczajowego i kulturowego. Ukazuje środowisko społeczne ludzi, ich poglądy, uwarunkowania historyczne oraz opisuje zwyczaje i tradycje przedwojennej ukraińskiej wsi.

Próbuje ocalić od zapomnienia wiedzę o ludziach, którzy tam kiedyś żyli. Przypomina, że to oni wszyscy wnieśli wspólny wkład w bogactwo i piękno naszej wielowiekowej kultury i tradycji.
Autor wgłębił się w relacje polsko – ukraińskie, które od najdawniejszych czasów były bardzo skomplikowane. Przez wieki obie te narodowości żyły zgodnie obok siebie, ale nie razem. Były to zawsze dwa odrębne narody, wyznające różne obrządki. Polacy to katolicy, Ukraińcy to grekokatolicy i prawosławni. Zaostrzanie polityki polskich władz w stosunku do Ukraińców powodowało zawsze zwiększenie nastrojów antypolskich i nacjonalistycznych. Dużo miejsca poświęcił okresowi II wojny światowej oraz przesiedleniu ludności ukraińskiej. Autor włożył wiele trudu, by przekazać w sposób obiektywny informacje na temat życia mniejszości ukraińskiej na obszarze Polski.

Na spotkanie w Elblągu przyszło wiele osób zainteresowanych dziejami przedwojennej wsi ukraińskiej, cerkwiami greckokatolickimi oraz relacjami polsko-ukraińskimi. Spotkanie było możliwe dzięki zaangażowaniu i pomocy Andrzeja Szmigielskiego, Stefana Dembickiego z Zarządu Oddziału w Elblągu oraz księży: Andrzeja Sroki i Igora Hubacza z parafii greckokatolickiej w Elblągu.

Taras Szewczenko – 2018

Od początków zorganizowanego życia ukraińskiej społeczności naszego miasta bardzo ważnym elementem zachowania tożsamości były organizowane corocznie w marcu uroczystości upamiętniające największego geniusza naszego narodu. Tak było i w tym roku. 25 marca o godz. 16 świetlica przy ul. Grunwaldzkiej 31 zapełniła się widzami, wśród których byli także przedstawiciele mniejszości niemieckiej i wspólnoty romskiej.Goście przeczytali jeden z utworów Szewczenki w swoich rodzimych językach.
Następnie odbył się mini konkurs wiedzy o poecie, potem bracia Łesykowie z Pasłęka przy wtórze akompaniamentu wykonali kilka pieśni poświęconych Tarasowi, w dalszej części dzieci z punktu nauczania języka ukraińskiego deklamowały wiersze z „Kobzara”.
na koniec – przy dźwiękach ukraińskiej muzyki przyszedł czas na słodki poczęstunek.
Zachęcamy do obejrzenia zdjęć z uroczystości.

Реколекції 2018

Від 19 по 21 березня 2018 року в Ельблонзі проходили великопосні реколекції, які на запрошення отця пароха Андрія Сороки вів отець, вербіст Андрій Залевський, який нащодень перебуває на місіях у Калінінграді та Санкт-Петербурзі.
Впродовж цих днів були духовні науки, спільна молитва нa Божественній Літургії, співання великопосних пісень.

Провідною темою цьогорічної реколекційної мандрівки було відкриття присутнім головних гріхів людини. А саме в нашому буденному житті ми маємо навчитися заміняти лінивство – мудрістю, захланність – добрими радами, а гнів – мужністю. Запам’ятати, щоб ми ніколи не залишали Ісуса Христа самотнім.
Отець у своїх науках дуже часто посилався на життєвий досвід усіх людей, близькі їм справи. Тому враження від цих роздумів залишаться для нac незабутніми, як також пам’ятатися будуть батьківськe зрозуміння, теплo, сердечнiсть Отця, до кожного із присутніх.

На світлинах – о. Залевський в часі проповідей та спільне фото

Droga krzyżowa w Glotowie

W trzecią niedzielę Wielkiego Postu, 11 marca (wg kalendarza juliańskiego), grekokatolicy Warmii i Mazur, w tym liczna grupa elblążan, wraz ze swoimi duszpasterzami spotkali się w Głotowie na Drodze Krzyżowej — nabożeństwie wielkopostnym o charakterze adoracyjnym, polegającym na symbolicznym odtworzeniu drogi Jezusa Chrystusa na śmierć i złożenia go do grobu.
Była to Niedziela Adoracji Krzyża, w Kościołach Wschodnich nosząca nazwę – хрестопоклонна (chrestopokłonna).

Głotowo, wieś niedaleko od Dobrego Miasta, słynie z Kalwarii zbudowanej na wzór jerozolimskiej. Zbudowano ją w XIX w. za pieniądze miejscowego kupca, który z pielgrzymki do Ziemi Świętej wrócił pomysłem wiernego odtworzenia jej w swoich stronach.

Nabożeństwa Drogi Krzyżowej 11 marca poprowadził wraz z innymi kapłanami ks. mitrat Jan Łajkosz z Górowa Iławeckiego. Przed kaplicami odczytywane były słowa modlitw ułożonych przez młodzież z górowskiego Zespołu Szkół z Ukraińskim Językiem Nauczania.

Motywem przewodnim modlitw były prośby o rychłe zakończenie wyniszczającej wojny trwającej na wschodzie Ukrainy.
Zapraszamy do obejrzenia zdjęć w galerii na stronie ukraincy.wm.pl

http://ukraincy.wm.pl/105763-500035,Pielgrzymka-grekokatolikow-do-Glotowa,0.html

„Щедрий Вечір” в домівці

Як щороку зустрічаємось в нашій світлиці на Щедрій Вечір. Є це нагода щоб спільно поколядувати, прожити в громаді святочний день. В неділю 21 січня вомівка при вул. Грунвальдській 31 заповилася людьми. Багато прибулих мусіло просто стояти тому що забракло місць при гарно пристроєних столах. А за президяльним столом засіли нещоденні гості – президент Ельблонга пан Вітолд Врублевскі з з працівниками своєї канцеларії та пан Якуб Марковскі – співвласник осередка геабілітацийного де від кількох років лікують ранених українських солдатів. Були також присутні наші брати з України які приїхали останнім часом до нашого міста за роботою.
Зустіч почалася спільною молитвою, пізніше прозвучали коляди. Не забракло також виступу нашого Вертепу. Присутні ельблонжани коштували пісних страв а колядуванню здавапось – не буде кінця.
Просимо подивитись на фотографії зі святочної зустрічі.

25 lat współpracy Elbląga z Tarnopolem

Wśród wielu miast partnerskich naszego miasta chyba najaktywniejszym jest Tarnopol z Ukrainy..
Włodarze Elbląga postanowili, że jubileusz 25 lecia współpracy najbardziej okazale będzie można obchodzić w trakcie tradycyjnych Dni Chleba. Tak też się stało. W sobotę – 12 września w Ratuszu Staromiejskim miała miejsce uroczysta akademia poświęcona ćwierćwieczu współpracy. Obecny był prezydent Elbląga a także przedstawiciele władz miasta Tarnopola.
Kancelaria prezydenta zwróciła się do ukraińskiej społeczności Elbląga z prośbą o aktywne uczestnictwo w uroczystości. Elblążanie przybyli na nią liczną grupą, nie zabrakło występów ukraińskich zespołów a wszystkich przybyłych częstowano korowajem.
Zapraszamy do obejrzenia zdjęć z uroczystości.

Święto Niezależności

Stało się już tradycją w naszej parafii, że co roku w sierpniu w szczególnie uroczyście świętujemy rocznicę odzyskania niepodległości przez Ukrainę.
W niedzielę 27 sierpnia, zaraz po liturgii mieliśmy okazję wysłuchać koncertu zespołu”Harazd” z Pieniężna. Młodzi chłopcy przy dźwiękach akordeonu i gitar wykonali kilka patriotycznych pieśni przypominając obecnym, że 24 sierpnia 1991 roku – po wielu latach zniewolenia naród ukraiński
zrzucił z siebie jarzmo i w końcu został gospodarzem na swojej ziemi.

Zachęcamy do obejrzenia zdjęć z koncertu.

Педагогічний ліцей № 2 в Бартошицях, українські класи. Вид. вересень 2017

Дорогі Друзі,

Ви маєте змогу придбати унікальну книгу: Педагогічний ліцей № 2 в Бартошицях, українські класи. Вид.  вересень 2017

Публікація складається з трьох частин: обширна книжка, DVD (близько 3000 фотографій) і брошура з переліком спонсорів.

Українські класи Бартошицького педліцею упродовж 14 років були потужною кузнею культурно-освітніх кадрів. Їхні випускники записали прекрасну сторінку в діяльності на користь української спільноти не тільки в Польщі, але й у багатьох країнах Європи, США та Канаді.

Авторам вдалося наблизити до Читача боротьбу української спільноти з комуністичними властями в справі відкриття, утримання і розвитку українських шкіл. Згадано також чимало осіб, заслужених у минулому для українського шкільництва. У книжці є чимало раритетних персональних і групових фотографій великої архівної цінності.

Думки, висвітлені в тексті, старанно задокументовані, наведені навіть численні джерельні матеріали з підступної діяльності Служби безпеки.  Читання книжки й оглядання фотографій принесе велике задоволення

Книга вийде в світ двома мовами – українською та польською. Українську версію створив  проф.  М. Лесюк з Прикарпатського національного університету ім В. Стефаника в Івано-Франківську.

Попередньо встановлена ціна 1 примірника становитиме 60 польських злотиx,  120  укр. гривень,  30  доларів США  (найнижча з можливих). Замовлення упродовж 2 тижнів,  від часу ознайомлення з цим оголошенням,  просимо слати на подані адреси.  Просимо не висилати наперед грошей,  тільки післяплатою при отриманні книжки. Замовяючи книгу просимо подати: ім’я та прізвище,  поштова адреса,  мовна версія, число примірників,  телефон для контакту.

Наклад комплекту обмежений, вирішує черговість замовлень!

ПОЛЬЩА ТА ІНШІ  КРАЇНИ –

Helena Kostyszyn, ul. Augustowska 34 m. 13, 10-683 OLSZTYN 

    Голова  редакційної колегії

Стефан Лашин

Дитячий фестиваль в Ельблонзі 2017

У травні відбувся 51-й дитячий фестиваль української культури в Ельблонзі – одна з найбільших і найпопулярніших подій у реґіоні. Вчителі української мови вже від січня телефонували, щоб дізнатися в ельблонзькому гуртку Об’єднання українців у Польщі (ОУП), доколи можна зголошуватися до участі.

Ельблонзька команда, організатор заходу, знову піднесла вище планку, тому 51-й фестиваль виявився чи не кращим, ніж ювілейний. Звичайно, це також успіх учителів і малих артистів, яких аж 423 виступило 20–21 травня в театрі. А приїхали вони з Ґданська, Ольштина, Пасленка, Лелькова, Лемборка, Моронґа, Оструди, Битова, Бартошиць, Млинарів, Новиці, Доброго Міста, Топрин, Кандит, Пєнєнжна, Божитухома. Господарів репрезентували діти з пункту навчання української мови та кабаре «Горпинка».
Групи показали різноманітну програму: традиційно спів, танці, музику, кабаре. Але очевидним було, що цього року не раз зазвучать на сцені страшні слова: Операція «Вісла». Старші люди на публіці не ховали сліз, коли, наприклад, діти з Лемборка в дуже реалістичний спосіб показали історію виселення села Корчмина. Горезвісній операції присвячено багато програм, тому, мабуть, молоді артисти мали змогу усвідо мити собі, яке горе зустріло їх прадідусів 1947 р.

Одним з найважливіших завдань організатори називають інтеґрацію, а також можливість показати дітям, що таких, як вони, є дуже багато, що варто бути українцем, що варто плекати свою культуру. Велика заслуга вчителів, які на щодень працюють з групою дітей і приїжджають на фестиваль.

Pascha 2017

W Niedzielę Wielkanocną w cerkwi p.w. Narodzenia św. Jana Chrzciciela donośnie wybrzmiał zwycięski hymn: „Chrystus powstał z martwych, On śmiercią pokonał śmierć i tym, którzy spoczywają w grobach podarował życie”. Rankiem była  sprawowana Paschalna Jutrznia, która rozpoczyna się trzykrotną procesją wokół świątyni. Następnie kapłan wraz z wiernymi odśpiewuje hymn Zmartwychwstania . Po odśpiewaniu hymnu kapłan trzykrotnie stuka krzyżem w główne drzwi świątyni i otwiera je ogłaszając radosna nowinę o Zmartwychwstaniu Pańskim.

Po Jutrzni sprawowana była Boska Liturgia św. Jana Chryzostoma. Ewangelia w dzień Paschy jest głoszona w kilku językach, aby wieść o Zmartwychwstaniu dobiegła do każdego zakątka świata. Na zakończenie liturgii poświęcony został artos (gr. chleb), który do kolejnej niedzieli leżał na tetrapodzie, a w niedzielę Tomasz został podzielony pomiędzy wiernych.

Grekokatolicy w czasie świąt Wielkanocnych odwiedzają również groby swych bliskich. Na cmentarzach sprawowane są Panachydy (nabożeństwa żałobne) jednak w tym okresie przeważa w nich radość ze Zmartwychwstania. Zamiast hymnu „Вічная Пам’ять” (Wieczna Pamięć) śpiewany jest hymn Zmartwychwstania.